Термін "німфоманія" завжди привертав увагу та створював відчуття таємничості. Було знято достатньо фільмів про німфоманок і сексоголіків, які розповідають про важке життя людини з гіперсексуальністю. Взяти, наприклад, фільм "Щоденник німфоманки", в якому головна героїня страждає від постійного бажання сексу. Між заміжжям і проституцією, вона обирає друге і працює в будинку розпусти не для того, щоб заробити на життя, а заради задоволення своїх бажань.Багато з того, що ми знаємо про німфоманію, може ґрунтуватися на міфах та культурних уявленнях. Справжній стан справ може виявитися більш складним та індивідуальним, аніж його представляють.
Німфоманія визначається як надмірне та неконтрольоване сексуальне бажання у жінок, у чоловіків це має назву сатиріазис. Проте, важливо відрізняти між німфоманією, як медичним діагнозом, та нормальним сексуальним бажанням. Більшість сучасних медичних експертів визнають, що термін "німфоманія" може бути стереотипним та неадекватним для опису справжніх сексуальних розладів. У міжнародній класифікації хвороб і проблем, пов'язаних зі здоров'ям (МКХ-10), німфоманія вказана як розлад сексуальної поведінки або іншими словами - надмірний сексуальний потяг (Excessive sexual drive - F52.7).
По-перше, важливо розібратися у визначенні самого терміну "німфоманія". За німфоманії спостерігається повна або часткова фригідність (стан проявляється відсутністю статевого потягу і збудливості у жінок), за якої оргазму або не буває зовсім, або він трапляється вкрай рідко. Статевий акт збуджує, але не приносить задоволення. Пошук задоволення перетворюється на перегони, "полювання" на сексуального партнера. Об'єкт кохання піддається агресивним нападкам, він стає відповідальним за недоступність отримання повного задоволення. За одним партнером вибирається інший. Кількість партнерів, їхня особистість та обставини сексуального контакту втрачають будь-яке значення.
Багато з того, що ми знаємо про німфоманію, може ґрунтуватися на міфах та культурних уявленнях. Справжній стан справ може виявитися більш складним та індивідуальним, аніж його представляють. Насправді німфоманія пов'язана з іншими сексуальними розладами, такими як гіперсексуальність та порушення контролю над сексуальною поведінкою. Розрізняти їх та визначати необхідність лікування краще за допомогою професійних фахівців. Більшості випадків в основі формування будь-яких сексуальних відхилень лежать психогенні чинники - психотравми та засновані на них несвідомі фантазми. Немає математично виміряних норм і стандартів сили сексуального бажання. Залежно від індивідуальних особистісних особливостей, люди мають різні потреби, але всім мають розуміти, що безладне статеве життя не може не мати під собою безпричинного підґрунтя. Завжди є відповідь на запитання: "Чому я хаотично змінюю партнерів?". Гіперсексуальність не проходить на самоті: мазохізм, садизм, нарцисизм та інше - її одвічні супутники. Для тих, хто зіткнувся з сексуальними розладами, важливо знати, що розуміння та підтримка є ключем до подолання труднощів. Визнання індивідуальності та реальності кожної ситуації може допомогти створити більш толерантне та інклюзивне суспільство.
Німфоманія, як і будь-який сексуальний розлад, вимагає об'єктивного розгляду та відкритого спілкування. Важливо пам'ятати, що кожна сексуальна ситуація є унікальною, і її слід оцінювати в контексті індивідуальних потреб та обставин.
Автор статі: Альона Піляєвамагістр психології, консультант та тренер з сексуальної освіти, сексолог-консультант